КІБЕРБУЛІНГ АБО АГРЕСІЯ В ІНТЕРНЕТІ:

СПОСОБИ РОЗПІЗНАННЯ І ЗАХИСТ ДИТИНИ

Завдання:

 - привернути увагу учнів до питання насилля засобами Інтернету, до пошуку виходу із небезпечних ситуацій;

- ознайомити з різними типами кібербулінгу за допомогою презентації та відеоролика;

- дати фахову оцінку висвітлюваному питанню;

- розвинути повагу один до одного.

Цілі:

-        узагальнити знання учнів про сервіси Інтернету;

-        повторити правила етикету під час спілкування у соціальних мережах;

-        дати дітям уявлення про «кібербулінг»;

-        сприяти розвитку відповідальності за свої вчинки;

-        формувати толерантне ставлення до нестандартних ситуацій;

-        спонукати підлітків до самопізнання, саморозвитку, і доброзичливого ставлення до людей;

-        прищепити любов до інформатики.

Учитель. Небезпека чекає нас в Інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Прогрес – явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами.

У дослідженні цього небезпечного явища допоможуть 4 учні:

Звіт І учня «Історія та походження терміну «кібербулінг»»

1.      Почнемо з пояснення термінів, які допомагають позначити досить нове для нашого суспільства явище, з яким світ зіткнувся в масовому масштабі на декілька років раніше.

2.      У нашу мову прийшло багато слів іноземного походження, які зручно використовувати для позначення новітніх явищ. Одне із таких слів «кібербулінг». Походить з англійської мови, створено з двох слів: кібер (позначає віртуальне, опосередковане комп ’ютером середовище) і булінг (походить від англ. bull - бик, бугай,  а  в  переносному  значенні  -  дуже  велика,  сильна  чи агресивна  персона;  і позначає процес лютого, завзятого нападу; близькі за смислом дієслова українською мовою - роз ’ятрювати, задирати, прискіпуватися, провокувати, дошкуляти, тероризувати, цькувати та ін.).

3. В українській мові найближчий аналог - сленгове слово «бикувати», що включає смисловий відтінок тупості, обмеженості, незграбності, неоковирності. Кібербулінг іще перекладають як кіберзалякування.

4.      Одна з перших добре відомих ілюстрацій кібербулінгу починалась як забавка, коли у 2002 р. американський підліток Гіслан Раза, граючись, створив відео самого себе на основі сцени із фільму «Зоряні війни», де замість меча використовував бейсбольну биту. На жаль, однокласники, без дозволу і відома хлопця, розмістили це відео в Інтернеті, де його побачили мільйони людей. Далі ця подія отримала неочікуваний розвиток - у 2004 р. було створено спеціальний сайт із цим та похідними відеороликами, спецефектами та музикою з фільму, який зібрав більше 76 мільйонів користувачів, а відео із зображенням хлопчика стало найбільш завантажуваним файлом 2004 року. Гіслан отримав ярлик «дитина зоряних війн» і це настільки змінило його стосунки в школі, що батьки змушені були залучати психіатричну допомогу. Вони подали до суду на батьків тих однокласників, що розмістили відео в Інтернеті, але врешті конфлікт було врегульовано в позасудовому порядку.

5.      Висновок учителя:

Отже, КІБЕРБУЛІНГ – це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-

комунікаційнихзасобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Звіт ІІ учня «Найпоширеніші типии кібербулінгу»

1.      До найпоширенішіших типів кібербулінгу належать:

•        Використання особистої інформації.

•        Анонімні погрози.

•        Переслідування.

•        Тролінг і флеймінг.

•        Гепіслепінг.

Розглянемо типи кібербулінгу докладніше.

2. Використання особистої інформації. «Зламування» поштовихскриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.

3. Анонімні погрози. Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою.

4. Переслідування. Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійсненнязлочину.

5. Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.

6. Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.

Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну. На перший погляд, флеймінг – це боротьба між рівними, але в певних умовах вона     теж може перетворитися  на  нерівноправний психологічний терор.  Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.

7. Обмовлення, або зведення наклепів  -  розповсюдження  принизливої неправдивої інформації з використанням комп ’ютернихтехнологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад),   створюються спеціальні   «книги   для   критики»,в яких розміщуються жарти про однокласників, наклепи.Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

8. Хепіслепінг (Happy Slapping – щасливе ляскання, радісне побиття) - назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.

Розповідь учителя: Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це сталось із 18-річним Трістоном Крістмасом, якого група хлопців побила для того, щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав, кинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі пішли продовжувати вечірку. З’явилось поняття буліцид – загибель жертви внаслідок булінгу, який вважається злочином, як і хепіслепінг, якщо призводить до таких трагічних наслідків.

Розглянемо стандартну структуру кібербулінгу на прикладі його учасників та їхніх психологічних портретів.

Звіт ІІІ учня «Психологічні портрети учасників кібербулінгу»

1. Агресор - людина імпульсивна, яка прагне головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не лише до ровесників, але й до дорослих (батьків, учителів); не вміє співчувати, фізично сильніша за «потенційну жертву».

2. Потенційна жертва – людина замкнена, вразлива і сором ’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає, має занижену самооцінку, депресивна, часто думає про суїцид, не має близьких друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за «агресора».

3. Спостерігач - людина, якій дуже цікаво переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання однієї людини над іншою.

Як же можна уберегтися від небажаних наслідків користування інтернетом?

Учитель:

1. Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а й дорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуації та запобігати можливості залякування.

2. Багато дітей, що стали «потенційними жертвами» кібербулінгу, не витримавши такого психологічного удару, попрощалися з життям.

3. Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп ’ютер, інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.

4. Слід знати про те, що з проблемами, які виникають у віртуальному просторі, теж потрібно ділитися з батьками і разом їх розв ’язувати.

5. Користувачі інтернету повинні пам'ятати кілька простих правил безпеки,

6. Все, чим ми займаєшся в Інтернеті, відстежується правоохоронними органами та СБУ.

Звіт ІV учня « Правила - поради для подолання кібербулінгу»

1. Не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір.

Перш ніж писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.

2. Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності.

Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки  анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом. І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди, все таємне стає явним. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає онлайн-репутацію кожного - накопичений образ особистості в очах інших учасників. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.

3. Зберігай підтвердження фактів нападів.

Якщо тебе дуже  засмутилоповідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків за порадою, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими в зручний час.

4. Ігноруй одиничний негатив.

Одноразові образливі повідомлення краще ігнорувати - часто кібербулінг внаслідок такої поведінкиз упиняється на початковій стадії. Досвідчені учасники інтернетдискусій дотримуються правила: «Найкращий спосіб боротьби з неадекватними - ігнор».

5. Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде:

а) виступити протии агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно,

 б) підтримати жертву – особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку,

в) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.

6. Блокуй агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є

можливість блокувати повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні часто відбиває в агрессора бажання продовжувати цькування.

7. Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози або порнографічнісюжети. У цьому випадку слід скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Питаннями кібербезпеки займаються спеціальностворені відділи поліції, й інтернетхулігана можна знайти й покарати. Якщо образлива інформація розміщена на сайті, слід зробити запит до адміністратора для її видалення.

Перегляд ролика «Розваги та безпека в інтернеті»

 

Підведення підсумків

Затверджую

Директор школи

____________ І. Сумарук

«___»_________ 2019р.

№ п/п	Назва заходу	Терміни проведення	Відповідальні
1.	Створення комісії з розгляду випадків булінгу	до 05.09.19р.	Директор школи Ірина Сумарук
2.	Створення сторінки «Стоп. Булінг» на сайті школи	до 05.09.19р.	Вчитель інформатики Оксана Скуматчук
3.	Проведення тренінгів з подолання агресії в учнівському середовищі	Протягом семестру	Практичний психолог Оксана Бельмега
4.	Круглий стіл «Правовий аспект протидії булінгу»	Жовтень	ЗДНВР Галина Дуленчук
5.	Уроки відвертого спілкування «Що посієш, те й пожнеш…»	Вересень - грудень	Класні керівники, практичний психолог
6.	Проведення засідання МК класних керівників «Попередження випадків булінгу в учнівському середовищі»	Жовтень	Голова МК
7.	Години спілкування «Кібербулінг. Що робити?»	Жовтень - листопад	ЗДНВР, класні керівники
8.	Розгляд питання  булінгу в учнівському середовищі на батьківських зборах	Вересень - грудень	Класні керівники
9.	Випуск листівки «Булінг. Як розпізнати?»	Вересень	Практичний психолог
10.	Впровадження проекту «Не смійся з мене»	Протягом семестру	Практичний психолог, класні керівники