Корекційні заняття для  дітей молодшого шкільного віку: ігри-пригоди

 

Пригоди — це цікаво й захопливо. Діти із задоволенням шукають скарби, рятують якого-небудь мультиплікаційного персонажа, подорожують казковою країною. Активні, товариські діти почуваються в таких іграх, немов рибки у воді. Їм усе подобається, вони нічого не бояться й досить легко долають труднощі, що виникають на шляху.   

Для деяких дітей ігри-пригоди є заскладними. Ідеться про тих, хто сором’язливий, невпевнений у собі, боїться здаватися смішним і безглуздим, від того, що над ним будуть сміятися інші діти. Щоб ігри були більш ефективними, варто проводити їх із групою дітей. При цьому спостерігайте за тим, як поводиться та дитина, яка відчуває проблеми в спілкуванні або самооцінці. Якщо ви бачите, що вона губиться й не здатна впоратися із завданнями, хоче відійти осторонь, то обов’язково емоційно її підтримуйте, підбадьорюйте і хваліть її. 

Гра «Сто серветок»

Гра стане в пригоді як для групи дітей, так і для парної гри, її добре використовувати на самому початку ваших занять. Заздалегідь приготуйте пачку серветок. Запропонуйте дітям по черзі взяти зі стопки стільки серветок, скільки заманеться. А тепер скажіть: «Нехай кожен назве стільки своїх позитивних рис, скільки серветок він узяв». Така вправа обов’язково налаштує всіх на позитив, змусить замислитися про свої позитивні риси або допоможе вам побачити проблеми дитини, у якої занижена самооцінка, є проблеми в спілкуванні. Якщо малюк говорить, що він не знає, які гарні риси має, то йому може допомогти дорослий або інші діти. Вони називають по черзі гарні риси того малюка, який соромиться відповісти. 

Гра «Повтори»

 

Якщо ви граєте з декількома дітьми, то варто цією вправою урізноманітнити програму. Навіть якщо діти знайомі між собою, однаково потрібно її провести. Отже, діти сідають або стають по колу. Один з учасників називає своє ім’я й додає фразу «Я люблю…». Наприклад, «Мене звуть Женя. Я люблю кататися на велосипеді». Наступний учасник повторює першу фразу й додає своє ім’я, а також говорить про те, що він любить. Наприклад: «Женя любить кататися на велосипеді. А мене звуть Оля. Я люблю їсти полуницю». І так далі, поки кожен з малюків не візьме участь у грі. Ця вправа допомагає не тільки познайомитися між собою ближче й дізнатися щось нове про кожного з учасників, але й виразити себе, подолати сором’язливість і скутість. Ви помітите, що після цієї вправи багато дітей почуватимуться вільніше й сміливіше.