Обдаровані діти ...

Мета: познайомити педагогів з характерними особливостями обдарованих дітей; довести необхідність створення найсприятливіших умов для всебічного розвитку дітей; налаштувати  на активну взаємодію, взаєморозуміння, узгодження діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

Матеріали: бейджики; ручки; маркери; плакат «Правила роботи»; плакат «Годинник»; стікери; плакат «Торбинка асоціацій»; аркуші паперу; кульки.

Час: 1 година 40 хвилин.

Хід заняття

1. Знайомство (5 хв)

2. Оголошення теми і мети заняття (3хв)

3. Правила роботи учасників тренінгу: (2хв)

·        Добровільність участі.

·        Позитивна налаштованість.

·        Висловлюватися всім учасникам.

·        Не перебивати, говорити по черзі.

·        Говорити від себе.

·        Не критикувати, поважати думку іншого.

·        Бути щирим та активним.

4. Вправа «Очікування» (5хв)

Кожному учаснику тренінгу пропонують записати на  стікерах свої очікування від цієї зустрічі. Потім кожен зачитує свої очікування і розміщує їх на годиннику.

5.                      Вправа «Торбинка асоціацій» (5хв)

- Коли ми говоримо «обдарована дитина», у кожного з вас, напевно, виникає якась асоціація. Яка ж це дитина? Запишіть, будь ласка, свої асоціації на стікерах і розмістіть їх на нашій «Торбинці асоціацій».

(Учасники тренінгу записують свої асоціації і озвучують їх).

6. Інформаційне повідомлення ведучого «Здібності, обдарованість, талант» (5хв)

-                    Лише у діяльності виявляються і розкриваються здібності. Творчі здібності розкриваються та формуються в активній творчій діяльності, яка потребує нестандартного мислення.

Обдарованість дитини – це здібність, яка у структурі особистості дитини найбільш розвинена.

Обдарована дитина – це така дитина, яка має вищий від своїх однолітків рівень здібностей.

Найвищий рівень розвитку обдарованості – талант і геніальність.

 Слово «талант» означає дарування, це визначні природні здібності людини.

За рівнем розумового розвитку виокремлюють такі типологічні групи дітей:

*обдаровані (2-3%);

*здібні (15-18%);

*діти із задовільним розвитком (50-55%);

*діти зі слабким розвитком (10-15%).

Ознаки обдарованості

Раннє дитинство (1-3 роки). Невгамовна цікавість, нескінченні питання, вміння стежити за кількома подіями, великий словниковий запас, захопленість словесним розфарбовуванням, розвинута мова. Підвищена концентрація уваги на чомусь одному, завзятість у досягненні результату в сфері, якою цікавиться, здібності до малювання, музики, лічби, нетерплячість і поривчастість, винахідливість і багата фантазія.

Дошкільний період (4-6 років). Відмінна пам’ять, яскрава уява, нечіткість у розмежуванні реальності і фантазії, перебільшені страхи, егоцентризм, тонка моторна координація, віддається перевага товариству старших дітей та дорослих. Доброта, відкритість, величезна допитливість, схильність до активного дослідження навколишнього, гостре реагування на несправедливість.

Шкільний період (7-10 років). Успіх у багатьох починаннях, високі результати, потреба у колекціонуванні, класифікації, з задоволенням сприймає складні й довгострокові завдання, розвинута оперативна пам’ять, виражена спрямованість на творче виконання завдань, висока пізнавальна активність.

7. Вправа «Здібності, які може мати дитина» (10хв)

- Перш ніж виявити і розвивати здібності дитини, треба мати чіткі уявлення про них. Ми зараз у режимі «мозкового штурму» назвемо різноманітні здібності, які може мати дитина.

Здібності:

-                    розумові (інтелектуальні);

-                    музичні (музично-виконавські, співацькі, композиторські);

-                    пластичні (спортивні, танцювальні);

-                    художні (живопис, скульптура);

-                    літературні (поетичні, прозові);

-                    педагогічні;

-                    акторські;

-                    архітектурні;

-                    ремісницькі (вишивання, витинання тощо);

-                    технічні;

-                    природничі;

-                    ораторські;

-                    організаторські.

8. Вправа «Поговоримо про обдарованих, талановитих, здібних дітей» (10хв)

Для виконання вправи  учасники об’єднуються у пари.

- Кожна пара отримає запитання із нашої «Скриньки запитань», подумає над ним і дасть відповідь: «Ми думаємо, що ...». Інші теж можуть висловлювати свою думку з даного питання.

·                                      Як розпізнати обдарованого за зовнішністю? Це можливо?

·                                      Які типові особливості поведінки обдарованої дитини?

·                                      За якими рисами характеру, на вашу думку, може ховатися обдарованість?

·                                      Які, на вашу думку, причини пізнього виявлення таланту?

·                                      Виявлення таланту у якому віці можна вважати пізнім?

·                                      Висловіть своє ставлення до тези, яку відстоюють деякі вчені-педагоги: «Будь-яка дитина є або може бути обдарованою за спеціально організованого педагогічного колективу».

·                                      За яких причин обдарована дитина сама може прагнути заглушити чи приховати свій талант?

·                                      Чи потрібно постійно створювати спеціальні умови для обдарованого учня (окремі завдання підвищеної складності, щоденні індивідуальні доручення, залучення до постійних позакласних заходів)?

·                                      Що стимулює творчість?

·                                      Які риси особистості сприяють творчості?

·                                      Як педагог має співпрацювати із сім’єю обдарованої дитини?

9. Вправа «Ми вважаємо, що педагог повинен бути ...» (10хв)

-  Науковці стверджують, що педагог є вирішальним фактором у системі навчання обдарованих дітей.

Кожна пара повинна підібрати характерні особливості педагогів, які працюють з обдарованими дітьми. І презентувати свої твердження: «Ми вважаємо, що педагог повинен бути ...».

Педагог повинен (варіанти тверджень):

-                                                  Бути доброзичливим, чуйним, поважати право іншого, бути несхожим на нього.

-                                                  Знатися на психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби і інтереси.

-                                                  Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

-                                                  Мати широке коло інтересів і вмінь.

-                                                  Мати почуття гумору, але без схильності до сарказму.

-                                                  Мати живий та активний характер.

-                                                  Виявити гнучкість, бути готовим переглянути свої погляди і постійно вдосконалюватись.

-                                                  Мати творчий (бажано нетрадиційний світогляд).

-                                                   Мати достатньо високу самооцінку, позитивну «Я-концепцію».

-                                                  Бути емоційно стабільним.

-                                                  Уміти індивідуалізувати навчання.

-                                                  Уміти модифікувати навчальні програми.

-                                                  Бути готовим до виконання найрізноманітніших додаткових обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей.

10.                 Вправа «Паркан ідей» (10хв)

- Для виконання роботи ми об’єднаємося у 4 групи. Кожна група має аркуш паперу, який називається «Паркан ідей» і кожен із вас запише свою ідею роботи із обдарованими дітьми. Хтось один із групи презентує напрацювання.

(Розробка пропозицій щодо роботи з обдарованими дітьми і озвучування їх).

11.                 Вправа «Баласт» (10хв)

- У кожної групи є кулька, яка має назву «Баласт». Кожен учасник має можливість записати, чого не можна робити з обдарованими дітьми.

Один із групи презентує спільне напрацювання.

(А потім кульку знищують).

12.                 Релаксація

Етюд «Занедбаний сад» (метафорична релаксація) (10хв)

Мета: розслабитись, усвідомити своє місце у формуванні дитячої особистості.

Учасники сідають у зручні пози, звучить музика.

Ведучий

-  Мобілізуйте свою творчу уяву. Дитячий колектив – це квітучий сад. Та, на жаль, у цьому садку трапляються занедбані куточки...

Етюд «Занедбаний сад»

Сядьте зручно, заплющте очі і дихайте спокійно. Уявіть великий білий екран. Поставте перед екраном фільтр вашого улюбленого кольору. Поступово він віддаляється від вас, стає меншим і меншим, і ось зовсім розчиняється ..., а ви, розслаблені і спокійні, готові вирушити у довгу подорож до стародавнього таємничого, покинутого замку. Ви бачите високу кам’яну стіну, обвиту плющем, у якій є невеликі дерев’яні дверцята. Відчиніть їх і зазирніть. Ви бачите чудову природу: шовкові трави, чудернацькі квіти, дивні дерева, які своїми м’якими голосами запрошують вас зайти, тихо нашіптуючи: «Заходь, заходь, заходь ...», - і ви опиняєтесь у прекрасному, але занедбаному садку. Рослини так буяють, що не видно землі, і важко знайти стежку. Вам хочеться довести все тут до ладу, і ви починаєте полоти бур’ян, підрізати гілки, виносити суху траву, все, все зайве, обкопуєте, поливаєте, словом, наводите повний лад. За деякий час оглядаєте те, що зробили і порівнюєте з тією частиною саду, якої ще не торкалися.

 Ви задоволені результатом своєї праці, і таємничі голоси шепочуть: як гарно, як чисто, як дивовижно добре. Ви чуєте слова подяки, і радо відзначаєте, що все і завжди потребує догляду, турботи і уваги. І навіть сама по собі чудова природа, щоб тішити око, потребує турботливих рук, терпіння і любові. Ви вдоволено оглядаєте ще і ще цю дивовижну красу і повертаєтесь до кімнати, упевнені: ви в цьому світі потрібні, ви – джерело розуму, спокою та гармонії.

13.                 Презентація ведучими буклетів для педагогів «Обдарована дитина ...»

14.                 Вправа «Чи справдилися очікування?» (5хв)

- Чи справдилися ваші очікування? Якщо так, то перемістіть свою піщинку вниз.

15.                 Підсумок заняття (5хв)

- Що сподобалося на занятті?

- Яка вправа була найцікавіша?

 

Література

1.                      Тупичка Н.  Я – творча особистість // Психолог. - 2008. - №48

2.                      Психологічна підтримка творчості учня / Упоряд. О. Главник, В. Зоц. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 128 с.

 

3.                      Чувасова Ю. Розвиток природних обдарувань та творчих здібностей дітей // Психолог. – 2007. - №47

 

 

Методи діагностування обдарованих дітей

Побудова правильної стратегії роботи з обдарованою дитиною передбачає її всебічне вивчення. Однак, попри всю важливість цього завдання, головна увага дослідників звертається не на комплексне обстеження обдарованої дитини, а на виявлення самого феномена обдарованості. Не заперечуючи потребу в розробці методик, спрямованих на ранню діагностику дитячої обдарованості, слід відмітити, що така робота може бути лише першим етапом у комплексному вивченні особливої дитини. Проблема полягає в тому, що звичайні тести розраховані на вивчення дітей з різним рівнем здатності, що вивчається. Тому обдарована особистість, потрапляючи у верхню частину шкали, виявляється частково виведеною за межі повноцінного вивчення - її високий результат жодним чином далі не диференціюється і майже не ранжується. Саме тому для лонгітюдного вивчення обдарованих дітей необхідна розробка нових методик або специфічна модифікація старих із розширенням значень у верхніх частинах шкали.

Психодіагностична програма колірного вибору (АПП ЦВ), яка являє собою формалізовану для комп'ютера проективну методику М. Люшера, що адаптована на систему з 7 шкал (одна - восьмикольорова, одна - п'ятикольорова і п'ять - чотирьохкольорові). Усі шкали методики зв'язані між собою і виступають як інтегрований, цілісний показник загальної структури внутрішніх станів випробуваного.

АПП ЦВ може використовуватися як у дослідницьких цілях, так і в безпосередній роботі психолога-практика. Програма дає можливість користувачу за досить нетривалий час зробити обробку на комп'ютері комбінацій вибору кольорів досліджуваним і одержати в зручному для експериментатора вигляді їх повну кількісну і якісну інтерпретацію.

Як інструмент психолога-практика АПП ЦВ дає можливість кваліфікувати характер порушень емоційно-вольової сфери, їх механізми і ступінь виразності, встановити потенційні можливості й оптимальні напрямки корекції виявлених дефектів.

Можна використати програму "МІКІГ, яка є модифікованим варіантом методики вивчення комунікативних установок особистості. Ця програма рекомендується для використання як особистісна методика при проведенні психодіагностичних процедур з метою профконсультування і т. п. Рекомендації розраховані на професійних психологів, однак, можуть бути використані для розв'язання вжиткових проблем педагогами й іншими фахівцями, які одержали підготовку в галузі психодіагностики.

За допомогою цієї програми можна виділити 4 типи спілкування, в яких може виявитись кожний з егостанів, а саме: гармонійний, формальний, відгороджений (відчужений) і конфліктний. Далі виділяються 12 основних комунікативних установок, утворених перетинанням 3-х позицій егостанів і 4-х типів спілкування: "Дитя гармонічне", "Дитя формальне", "Дитя відчужене", "Дитя конфліктне"; аналогічно - "Батько гармонічний" і т. п.

Отримана типологія є досить докладною і може використовуватися для вивчення основних позицій і установок особистості в спілкуванні та співвіднесенні їх з вимогами соціального середовища в цілому, конкретної комунікативної ситуації або діяльності, задачі, до якої може бути включений суб'єкт, а також з очікуваннями і комунікативними установками партнерів у випадку вивчення сумісності в міжособистісних взаєминах.

У разі виникнення сумнівів стосовно обдарованості тієї чи іншої дитини вчителі-практики, порадившись із психологом (або навіть без цього, бо не у всіх школах є штатний психолог), можуть скористатись уже відомими варіантами проведення діагностики. Найпоширенішим із них є тестологічний підхід — оцінка інтелектуального розвитку (конвергентне мислення — тести Д. Векслера, Дж. Равена) та креативності (дивергентне мислення — тести П. Торренса, Дж. Плфорда), а також методики виявлення домінантної мотивації. Адже, згадаємо, що, за Дж. Рензуллі, обдарованість — поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання, видатних розумових здібностей і креативності.

Звичайно, тестування з метою виявлення обдарованості часто піддається критиці як ненадійне, бо не може виявити приховану, потенційну обдарованість. Однак шляхом тривалих спостережень, враховуючи, крім зазначених компонентів, ще й індивідуальні особливості (g-фактор), неодноразові процедури групового тестування, можна визначити коло претендентів для спеціальних занять у невеличких групах за програмою для обдарованих. Ця модель діагностування виявилась більш прийнятною для закладів нового типу (ліцеїв, гімназій тощо).

Проте проводити разове тестування з метою прийому дітей до освітніх закладів підвищеного статусу (ліцеї, гімназії тощо) законодавчо заборонено. Крім тестування, застосовуються моделі діагностики дітей шляхом довготривалих спостережень за ними. Таку модель ми використовували в основному в масових школах, оскільки згідно з нею відпадає потреба в жорсткій селекції дітей. Діагностика обдарованості грунтується на здібностях, інтересах і манері засвоєння матеріалу кожного суб'єкта навчання. Спостереження спрямовані на виявлення переваг учня, а не на його недоліки. Технологія навчання схожа на додаткові заняття за спеціальною, дещо ускладненою програмою з вільним відвідуванням і змінним складом груп.

Для педагогів-практиків К. Хеллером розроблена «модель послідовної стратегії прийняття рішень» щодо багатофакторних типологічних моделей обдарованості. Пошук талантів ведеться поетапно з послідовним прийняттям рішень на кожному відрізку (постановка «діагнозу» відбувається за участю всіх учасників навчального процесу в групі).

Відомою в педагогіці є «модель діагностики розвитку» (Ю.Д. Бабаєва та А.Г. Асмолов), за якою дитину перевіряють не стільки на наявні знання і вміння оперувати ними, скільки на здатність до їх розвитку. Цей варіант діагностики з успіхом застосовується як в масових школах, так і в закладах нового типу. Діагностика передбачає: а) попереднє психодіагностичне обстеження; б) встановлення причин виникнення психологічних перепон до розвитку; в) типологічну діагностику (визначення типу розвитку, з'ясування механізмів створення перепон); г) прогнозування можливих наслідків розвитку; д) розробку педагогічних рекомендацій з оптимального навчання та розвитку конкретної дитини.

Для виявлення обдарованості можна скористатись і комплексною діагностикою, популярною серед учених та практиків усього світу. Вона стимулює процес самопізнання, самовиховання та самореалізації, дає змогу виявити індивідуально-психологічні передумови, від яких залежить прискорення (чи уповільнення) розвитку творчої обдарованості. Діагностування починають із темпераменту, потім рис характеру (інтересів, нахилів, здібностей тощо). Процес виявлення обдарованості здійснюється поетапно:

1) спостереження;

2) виявлення психологічного стану дитини шляхом власної оцінки;

3) визначення коефіцієнта розумового розвитку 10;

4) визначення інтелектуального розвитку шляхом дослідження вербальних здібностей учня;

5) визначення продуктів творчості школяра;

6) всебічний аналіз конкретних випадків.

Концепція інтелектуальної обдарованості має трирівневу структуру:

— компонентний рівень відображає найзагальніші методи пізнавальної діяльності незалежно від конкретного змісту задач і зовнішніх чинників; на цьому рівні здійснюються три види операцій: пізнавальні (отримання та опрацювання інформації), мотиваційні (вибір проблеми, стратегія, контроль і регулювання процесу вирішення, врахування чинників навколишнього середовища), виконавчі (розв'язання задачі);

— конкретний рівень, пов'язаний із певними структурами та ситуаціями, вирішення яких потребує інтелектуальних зусиль (розв'язання нестандартної задачі тощо);

— контекстуальний рівень зумовлений соціокультурним оточенням дитини, її індивідуальними особливостями.

Інтелектуальна обдарованість є обов'язковою й необхідною для виявлення обізнаності з різних галузей знань, академічної компетенції, енциклопедичної ерудиції. Однак вона, хоча і є обов'язковою умовою, але недостатня для прояву творчих здібностей і талантів (у цьому випадку IQ має бути вище 120). Крім того, критеріями креативності є швидкість продукування ідей, їх оригінальність, метафоричність. Стосовно творчості поняття «оригінальність як здатність продукувати віддалені асоціації і давати незвичні відповіді» було доведено Дж. Плфордом. А Е.П. Торренс оцінював оригінальність як мінімальну частоту даної відповіді у даній групі. Це поняття означає незапозичений, незкопійований, самостійний, своєрідний, незвичний, новий. Оригінальність — сила прояву індивідуальності, що є основним критерієм творчості, ступенем її вираженості, який відрізняє продукт творчості від інших подібних до нього. Отже, творчість підкреслює індивідуальність особистості, її прагнення створити щось своє, особливе, а креативність — яскраво виражена оригінальність. Чим сильніше бажання учня бути «самим собою», оригінальним, неповторним, тим більше в ньому внутрішньої впевненості й тим, більшою є ймовірність подолання стереотипів, створення ним чогось незвичного в науці, техніці тощо.

Метафоричність — здатність суб'єкта використовувати й конструювати метафори в процесі своєї діяльності, що дає змогу виявити рівень якісної відмінності між проявом індивідуального багатоманіття і креативністю. Метафоричність — комплекс інтелектуальних властивостей, що виявляється в готовності дитини працювати у фантастичному «неможливому» контексті, схильність використовувати символічні порівняння для висловлення своїх думок, уміння бачити в простому складне, а в складному — просте. Процес метафоризації здійснюється на основі порівнянь як результату асоціацій за схожістю і їх більш складної форми — аналогій. Порівняння є головною операцією, яка «працює» в ході творчого процесу, зокрема, здійснюючи змістовий синтез. Оригінальні порівняння — аналогії, метафори — відповідають таким ознакам креативності як незвичність точки зору, розширення меж очікуваної відповіді, зіставлення несумісного, ступінь деталізації відповіді, фантазування, емоційна виразність доведень тощо. Ці ознаки відбивають рівень розвитку уяви. А оригінальність саме й виявляється в результаті дії уяви.

 

 

 

 

Додаток 2

                                                                                              до Методичних рекомендацій

         щодо здійснення моніторингу

роботи з обдарованими дітьми

 

 

 

 

Інструментарій

щодо визначення рівня зацікавленості учнів навчальними предметами,

мотивації учнів до участі в інтелектуальних змаганнях

 

1.     Анкета для вивчення мотивів навчальної діяльності учнів Б.К.Пашнєва// Б.К.Пашнєв «Психодіагностика обдарованості». – Харків, «Основа». – 2007.

2.     Опитувальник для вивчення пізнавальної активності учнів// Б.К.Пашнєв «Психодіагностика обдарованості». – Харків, «Основа». – 2007.

3.     Методики вивчення ставлення до навчального процесу та навчальних предметів/Особливості дослідження мотивації навчання учнів молодшої школи//Обдарована дитина. – 2006.- № 9.

4.     Определение творческого потенциала учащегося и способа мышления (словарный тест)//Обдарована дитина. -2006. - № 8,10.

5.       Анкети «Чому ти намагаєшся добре вчитися?», «Освітня діяльність учнів», «Самооцінка освітньої діяльності учнів»/Психологічний моніторинг як система інформаційного супроводу навчального процесу// Обдарована дитина. -2006. - № 7.

 

6.     Діагностична карта діяльності учня//Директор школи. - 2008. - № 31-32. – с.20-21.

 

 

ТРЕНІНГ ДЛЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

Прийом «Симпозіум». Учням пропонується уважно прочитати навчальний текст протягом певного проміжку часу і розподілити між собою ролі: редактор, критик, автор, рецензент, незнайко, доцент, академік. Потім кожен у своєму амплуа повинен викласти навчальний текст. Інші учасники симпозіуму оцінюють виступ. Учасники симпозіуму також мають право доповнювати виступи один одного.

 

Прийом «Скриня мудрості». Учням пропонується уважно прочитати текст і написати записку, в якій ставиться важке запитання по тексту. Усі записки поміщають у коробку. Потім повторно усі читають текст і виймають з коробки по одній записці. По черзі відповідають на запитання. Оцінюються змістовність, глибина питання і якість відповіді.

 

Прийом «Незвичайна доповідь». Читається текст Кожен учень кодує зміст тексту за допомогою знаків, схем, малюнків і передає таку записку сусідові праворуч. Тепер кожен робить доповідь по даному тексту, використовуючи малюнки або схеми свого сусіда.

 

Прийом «Мініатюра». Клас поділяється на групи по 3 особи. Усі читають навчальний текст, а потім кожна група зображує суть тексту якою-небудь мініатюрою. Це може бути сценка, пісня, пантоміма. Інші повинні словами пояснити побачене. Кожна мініатюра оцінюється за 5-бальною шкалою з урахуванням спритності, оригінальності виконання.

 

Прийом «Виявлення помилки». Учням пропонується уважно прочитати текст, зрозуміти його зміст і основну думку. Потім їм дають цей же текст, але зі зміненим у певних межах змістом. Задача — знайти і виправити всі неправильні твердження. Кожен виконує завдання письмово, після чого обговорюються зроблені виправлення. Якщо не всі неточності помічені учнями, то пропонується ще раз переглянути початковий навчальний текст і відзначити упущене.

 

Прийом «Настирливий гравець». Учням дається наступна інструкція: «Відомо, що дрібні подробиці навчального матеріалу потрібні для міцного засвоєння. Зараз ми прочитаємо текст у темпі, але уважно. Потім ви складете список запитань до тексту. У кого цей список буде довшим, той і виграв у цьому інтелектуальному змаганні. Важливо, щоб запитання охопили весь навчальний матеріал, усі його нюанси. Після складання запитань ви будете по черзі ставити свої запитання всім учням, а вони по черзі будуть коротко відповідати на них. Так ми визначимо найнастирливішого гравця».

 

Прийом «Склади програму навчання». Учням дається наступна інструкція: «Прочитайте навчальний текст. Уявіть, що ви — укладач навчальної програми з певного предмета. Програма має відбивати основний зміст, розділи, теми, труднощі, що можуть зустрічатися при вивченні цього матеріалу, прийоми, що полегшать засвоєння матеріалу. Потрібно скласти найзручнішу, раціональну й оптимальну програму, якою могли б користуватися інші учні». Потім програма виноситься на загальне обговорення.

 

Прийом «Цікаві історії». Учням дається наступна інструкція: «Ознайомтеся з навчальним текстом. Виділіть і випишіть у стовпчик ключові слова цього тексту. Придумайте смішну історію, у якій усі ці слова послідовно, одне за одним, зав’язані в якусь осмислену, можливо і неймовірну історію». Потім конкурс проводиться на найоригінальнішу і цікаву історію на основі цих слів. Після конкурсу пропонується відтворити первісний навчальний текст, спираючись тільки на свої ключові слова. Перемагає той, хто переказує текст найбільш близько до оригіналу.

Великоходацька

загальноосвітня  школа  І - ІІ ст.

78704 с. Великий Ходак  Верховинський  район  Івано-Франківська область

т. (03432) 4-71-94, e-mail   ira_hodak@i.ua

код ЄДРПОУ 20558371

                                                             НАКАЗ

 

 

 

 

від 24.05. 2019 р.

 

Про зарахування дітей до 1 –го класу

на 2019-2020  н.р.

 

 

 

Відповідно до закону України  «Про загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04. 2018 року №367 « Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної освіти», та поданих документів батьків майбутніх першокласників

 

 

НАКАЗУЮ:

 

1. На основі предявлених документів зарахувати до 1-го класу дітей, які досягли шкільного віку.

 

 

Прізвище імя по батькові

1

Потерейко Ксенія Юріївна

2

Дуленчук  Ярина Ярославівна

3

Зузяк  Ілля Іванович

4

Ілюк  Арсен Андрійович

5

Мосорук Соломія Михайлівна

6

Палійчук Денис Михайлович

7

Сливчук Олександр Романович

8

Словак Таїсія Василівна

9

Чупирчук Павло Миколайович

10

Шкрібляк  Марія Володимирівна

 

 

Директор школи  ________________І.П. Сумарук