Міняється усе навколо:
Пройшли вже всі шкільні літа.
"Прощай, - ми скажем, - рідна школо,
Колиска щастя золота!"
Прощай! Та не сумуй за нами...
Хоч є багато так доріг,
Хоч ми й розбіжимось світами,
Не раз згадаєм твій поріг.
Хтось інший сяде знов за парти
І ручку стисне у руці.
Вже інші візьмуть шкільні карти
І зошити, і олівці.
Ми вже не вибіжимо з школи,
Почувши голосний дзвінок.
І не повернеться ніколи
Той перший у житті урок.
Та все ж, не варто сумувати
І лити сльози через край.
Тебе ми будем пам'ятати.
І ти нас, школо, пам'ятай!